• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Інформація для батьків майбутніх першокласників

Шановні батьки учнів-майбутніх першокласників!

Увага! Відповідно до листа відділу освіти, молоді та спорту Валківської районної державної адміністрації від 23.04.2020 № 01-30/330, розпорядження Валківської районної державної адміністрації від 23 квітня 2020 року № 103 «Проприйом дітей до 1-х класів закладів загальної середньої освіти Валківського району», повідомляємо, що для зарахування до 1-х класів закладів загальної середньої освіти Валківського району визначено термін подання заяв з 30 квітня 2020 року по 31 травня 2020 року.

З метою дотримання протиепідеміологічних вимог прийом документів та копій, необхідних для зарахування, буде організовано електронною поштою у сканованій формі без електронного цифрового підпису.

Прохання до батьків майбутніх учнів 1 класу скан-копії або фотокопії свідоцтво про народження дітей, що йтимуть до 1 класу, надсилати електроннними листами на адресу zosh-ogultsy@ukr.net

Вікові особливості психічного розвитку дітей шостого року життя

Витяг з освітньої програми для дітей від 2 до 7років «Дитина» (нова редакція)

(наук. кер. проекту – Огнев’юкВ.О., авт. колектив – БєлєнькаГ.В., БогінічО.Л., Богданець-БілоскаленкоН.І. таін.), рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист МОН України №1/11-16163 від 09.11.2015)

Провідна потреба − у спілкуванні, творчій активності.

Провідна діяльність − творча гра.

Провідна функція − уява.

Особливості віку

Спілкування з дорослим ситуативно-особистісне; прояв довільності всіх психічних процесів; у спілкуванні з однолітками відбувається перехід від ситуативно-ділової форми до позаситуативно-ділової; прояв творчої активності в усіх видах діяльності; розвиток фантазії; статева ідентифікація.

Новоутворення: передбачення результату діяльності, активна плануюча функція мовлення, позаситуативно-ділова форма спілкування зоднолітками.

Дитина 5-6 років прагне пізнати себе й іншу людину як представника суспільства (найближчого соціуму), поступово починає усвідомлювати зв’язки та залежності у соціальній поведінці та взаєминах людей. У 5-6 років дошкільнята здійснюють позитивний моральний вибір (переважно в уявному плані). Незважаючи на те що, як і в 4-5 років, діти в більшості випадків використовують в мовленні слова-оцінки (хороший − поганий, добрий − злий), вони значно частіше починають вживати й більш точні слова дляпозначення моральних понять (важливий, чесний, дбайливий тощо). Уцьому віці в поведінці дошкільників відбуваються якісні зміни: формується можливість саморегуляції, тобто діти починають висувати до себе ті вимоги, які раніше висували до них дорослі. Так вони можуть, не відволікаючись набільш цікаві справи, доводити до кінця мало привабливу роботу (прибрати іграшки, наводити лад у кімнаті тощо). Це стає можливим завдяки усвідомленню загальноприйнятих норм і правил поведінки та обов'язковості їх виконання. Дитина емоційно переживає не тільки оцінку її поведінки тими, але й дотримання нею самою норм і правил, відповідність поведінки своїм морально-етичним уявленням. Проте дотримання нори (дружно грати, ділитися іграшками, контролювати агресію тощо), як правило, в цьому віці можливе лише у взаємодії з тими, хто найбільші симпатичний, з друзями.

У віці від 5 до 6 років відбуваються зміни в уявленнях дитини про себе. Ці уявлення починають включати не тільки характеристики, якими дитина наділяє себе справжню в даний відрізок часу, але й якості, якими вона хотіла б або, навпаки, не хотіла б володіти в майбутньому, і які існують поки як образи реальних людей або казкових персонажів (Я хочу бути таким, якЛюдина-Павук; Я буду, як принцеса тощо). У висловлюваннях виявляються засвоєні дітьми етичні норми. У цьому віці діти значною мірою орієнтовані на однолітків, більшу частину часу проводять з ними у спільних іграх і бесідах, оцінки та думки товаришів стають суттєвими для них. Підвищується вибірковість і стійкість взаємин з ровесниками. Свої переваги діти пояснюють успішністю тієї чи іншої дитини у грі.

У 5-6 років у дитини формується система первинної гендерної ідентичності, тому після 6 років виховні впливи на формування її окремих сторін вже набагато менш ефективні. У цьому віці діти мають диференційоване уявлення про свою гендерну приналежність за істотними ознаками (жіночі і чоловічі якості, особливості прояву почуттів, емоцій, специфіка гендерної поведінки). Дошкільнята оцінюють свої вчинки відповідно до тендерної приналежності, прогнозують можливі варіанти вирішення різних ситуацій спілкування з дітьми своєї та протилежної статі, усвідомлюють необхідність і доцільність виконання правил поведінки увзаєминах з дітьми різної статі відповідно до етикету, зауважують прояви жіночих і чоловічих якостей у поведінці оточуючих дорослих, орієнтуються на соціально схвалювані зразки жіночих і чоловічих проявів людей, літературних героїв і з задоволенням переймають ролі гідних чоловіків іжінок в ігровій, театралізованій та інших видах діяльності. Приобґрунтуванні вибору однолітків протилежної статі хлопчики спираються на такі якості дівчаток, як краса, ніжність, лагідність, а дівчатка − на такі, як сила, здатність заступитися за іншого. При цьому якщо хлопчики мають яскраво виражені жіночі якості, то вони відкидаються хлоп’ячим товариством, дівчатка ж приймають у свою компанію таких хлопчиків.
У5-6років уявлення про зовнішню красу чоловіків і жінок, встановлюють зв’язки між професіями чоловіків і жінок та їх статтю.

Істотні зміни відбуваються в цьому віці у дитячій грі, зокрема, вігровій взаємодії, у якій істотне місце починає займати спільне обговорення правил гри. Діти часто намагаються контролювати дії одне одного, тобто вказують, як повинен поводитись той чи інший персонаж. У випадках виникнення конфліктів під час гри діти пояснюють партнерам свої дії абокритикують їх вчинки, посилаючись на правила. При розподілі дітьми цього віку ролей для гри можна іноді спостерігати і спроби спільного вирішення проблем (Хто буде ... ?). Разом з тим узгодження дій, розподіл обов’язків у дітей найчастіше виникає ще по ходу самої гри. Ускладнюється ігровий простір (наприклад, у грі «Театр» виділяються сцена і гримерна). Ігрові дії стають різноманітними. Поза грою спілкування дітей стає менш ситуативним. Вони охоче розповідають про те, що з ними сталося: де були, що бачили.

Діти уважно слухають одне одного, емоційно співпереживають розповідям друзів (чи групи) або їхнім позитивним якостям (Вона хороша; Він не б’ється).

Більш досконалою стає велика моторика. Дитина цього віку здатна доосвоєння складних рухів: може пройти по вузькій лавці і при цьому навіть переступити через невеликі перешкоди; вміє відбивати м’яч об землю однією рукою кілька разів поспіль. Вже спостерігаються відмінності в рухах хлопчиків і дівчаток (у хлопчиків − більш рвучкі, у дівчаток − м’які, плавні, врівноважені), у загальній конфігурації тіла залежно від статі дитини. Активно формується постава дітей, правильна манера триматися. Задопомогою цілеспрямованої і систематичної рухової активності зміцнюються м’язи і зв’язки. Розвиваються витривалість (здатність досить тривалий час займатися фізичними вправами) і силові якості (здатність дозастосування дитиною невеликих зусиль протягом досить тривалого часу).

Спритність і розвиток дрібної моторики проявляються у більш високому ступені самостійності дитини при самообслуговуванні: діти практично не потребують допомоги дорослого, коли одягаються івзуваються. Деякі з них можуть впоратися зі шнурками − просмикнути їхучеревик і зав’язати бантиком.

До 5 років діти оволодівають досить великим запасом уявлень проНавколишній світ, які отримують завдяки своїй активності, прагненню ставити запитання та експериментувати. Уявлення про основні властивості предметів ще більше розширюються й поглиблюються. Дитина цього віку вже добре знає основні кольори та має уявлення про відтінки, тобто може показати два відтінки одного кольору: світло-червоний і темно-червоний. Діти шостого року життя можуть розповісти, чим відрізняються геометричні фігури одна від одної. Для них не складає труднощів зіставити між собою завеличиною велику кількість предметів, наприклад: розставити по порядку 7-10 тарілок різної величини і розкласти до них відповідну кількість ложок різного розміру. Зростає здатність дитини орієнтуватися в просторі. Якщо запропонувати дошкільнику простий план кімнати, то він зможе показати ліжечко, на якому спить. Освоєння часу все ще не зовсім на належному рівні. Відсутня точна орієнтація в порах року, днях тижня. Діти добре засвоюють назви тих днів тижня і місяців року, з якими пов’язані яскраві події.

Увага дітей стає більш стійкою і довільною. Вони можуть займатися не дуже привабливою, але потрібною справою протягом 20-25 хв разом здорослим. Дитина цього віку вже здатна діяти за правилом, яке задається дорослим (відібрати кілька фігур певної форми і кольору, знайти на малюнку зображення предметів і заштрихувати їх певним чином).

Обсяг пам’яті змінюється не суттєво. Поліпшується її стійкість. Прицьому для запам’ятовування діти вже можуть використовувати нескладні прийоми і засоби (підказками можуть виступати картки абомалюнки).

У 5-6 років провідного значення набуває наочно-образне мислення, яке дає змогу дитині вирішувати більш складні завдання з використанням узагальнених наочних засобів (схем, креслень тощо) і уявлень провластивості різних предметів і явищ. До наочно-дієвого мислення діти вдаються в тих випадках, коли складно без практичних спроб виявити необхідні зв’язки та відносини. Наприклад, перш ніж керувати машинкою задопомогою пульта, дитина, спочатку пробуючи, встановлює зв’язок рухів машинки з маніпуляціями кнопок на пульті. При цьому спроби стають планомірними та цілеспрямованими. Завдання, в яких істотні для вирішення зв’язки можна виявити без практичних спроб, дитина нерідко розв’язує подумки.

Вік 5-6 років можна охарактеризувати як вік оволодіння дитиною активною (продуктивною) уявою, яка починає набувати самостійності, відділяючись від практичної діяльності та випереджаючи її. Образи уяви значно повніше й точніше відтворюють дійсність. Дитина починає чітко розрізняти дійсне й вигадане. Дії уяви − створення і втілення задуму − починають складатися спочатку в грі. Це проявляється в тому, що передусім у грі народжується її задум і сюжет. Поступово діти набувають здатність діяти за попереднім задумом у конструюванні і малюванні. На шостому році життя дитини відбуваються важливі зміни у розвитку мовлення. Для дітей цього віку стає нормою правильна вимова звуків. Порівнюючи свою вимову звимовою дорослих, дошкільник може виявити власні мовні недоліки. Дитина шостого року життя вільно використовує засоби інтонаційної виразності: може читати вірші сумно, весело або урочисто, здатна регулювати гучність голосу і темп мовлення залежно від ситуації (голосно читати вірші на святі або пошепки ділитися своїми секретами тощо). Діти починають вживати слова для узагальнення, синоніми, антоніми, відтінки значень слів, багатозначні слова. Словник дітей також активно поповнюється іменниками, що позначають назви професій, соціальних установ (бібліотека, пошта, універсам, спортивний клуб); дієсловами, що позначають трудові дії людей різних професій, прикметниками, що відображають якість дій, ставлення людей до професійної діяльності. Дошкільнята можуть використовувати у мовленні складні граматичні конструкції (іменники множини у родовому відмінку), слідувати орфоепічним нормам мовлення, здатні до звукового аналізу простих слів, що складаються з трьох звуків. Діти вчаться самостійно будувати ігрові та ділові діалоги, освоюючи правила мовленнєвого етикету, користуватися прямою й непрямою мовою, вописовому й оповідальному монологах здатні передати стан героя, його настрій, ставлення до події, використовуючи епітети, порівняння. Коло читання дитини 5-6 років поповнюється творами різноманітної тематики, втому числі пов’язаними з проблемами сім’ї, взаєминами з дорослими, однолітками, з історією країни.

Малюк здатний утримувати в пам’яті великий обсяг інформації, йому доступне читання з продовженням. Діти долучаються до літературного контексту, в який включається ще й автор, історія створення твору. Практика аналізу текстів, робота з ілюстраціями сприяють поглибленню читацького досвіду, формуванню читацьких симпатій.

Підвищуються можливості безпеки життєдіяльності дитини 5-6 років. Це пов’язано із зростанням усвідомленості й довільності поведінки, подоланням езопової позиції (дитина вже здатна стати на позицію іншого).

Розвивається прогностична функція мислення, що дає змогу дитині бачити перспективу подій, передбачити близькі та віддалені наслідки яквласних дій і вчинків, так дій і вчинків інших людей.

У старшому дошкільному віці (5-6 років) активно розвиваються планування і самооцінювання трудової діяльності (за умови сформованості всіх інших компонентів дитячої праці). Освоєні раніше види дитячої праці виконуються якісно, швидко, усвідомлено. Стає можливим освоєння дітьми різних видів ручної праці. У процесі сприймання художніх творів, творів музичного та образотворчого мистецтва діти здатні обирати те, що їм більше подобається (твір, персонаж, образ), обґрунтовуючи вибір за допомогою елементів естетичної оцінки. Вони емоційно відгукуються на ті твори мистецтва, в яких передано зрозумілі їм почуття і стосунки, різні емоційні стани людей, тварин, боротьба добра зі злом.

У старшому дошкільному віці відбувається істотне збагачення музичної ерудиції дітей: формуються початкові уявлення про види і жанри музики, встановлюються зв’язки між художнім образом і засобами виразності, які використовують композитори, формулюються естетичні оцінки і судження, обґрунтовуються музичні вподобання, проявляється деяка естетична вибірковість. При слуханні музики діти виявляють більшу зосередженість і уважність, удосконалюється якість музичної діяльності, творчі прояви стають більш усвідомленими й спрямованими (образ, засоби виразності продумуються та свідомо добираються дітьми). У продуктивній діяльності діти також можуть зобразити задумане (задум веде за собою зображення). Розвиток дрібної моторики впливає на вдосконалення техніки художньої творчості Дошкільнята можуть проводити вузькі та широкі лінії фарбою, малювати кільця, дуги, робити потрійний мазок з однієї точки, змішувати фарбу на палітрі для отримання світлих, темних і нових відтінків, розбілювати основний тон для отримання більш світлого відтінку, накладати одну фарбу на іншу. Вони у змозі ліпити з цілого шматка глини, моделюючи форму кінчиками пальців, згладжувати місця з’єднання, відтягувати деталі пальцями від основної форми, прикрашати свої роботи за допомогою стеки, розписувати їх. Удосконалюються і розвиваються практичні навички роботи з ножицями: діти можуть вирізати кола з квадратів, овали з прямокутників, перетворювати одні геометричні фігури на інші: квадрат − на кілька трикутників, прямокутник − на смужки, квадрати − на маленькі прямокутники; створювати з нарізаних фігур зображення різних предметів або декоративні композиції.

Діти конструюють за умовами, заданими дорослими, але вже готові ідо самостійного творчого конструювання з різних матеріалів. Унихформуються узагальнені способи дій та узагальнені уявлення прооб’єкти, які вони конструюють.

Орієнтовний розподіл часу на процеси життєдіяльності дітей

шостого та сьомого років життя вдома та у дошкільному навчальному

закладі (у робочі дні)

Процеси Години доби
Вдома
Підйом та дотримання особистої гігієни 6.30-7.30
У дошкільному навчальному закладі
Ранкова зустріч дітей, ігри, самостійна діяльність за вибором дітей, індивідуальне спілкування, ранкова гімнастика 7.30-8.30
Сніданок 8.30-9.00 (9.30)
Ігри, організація різних видів діяльності дітей за освітніми лініями БКДО 9.00-10.30 (9.30-11.00)
Прогулянка 10.30 (11.00)-12.30
Обід 12.30-13.20
Денний сон 13.20-15.20
Поступовий підйом, гімнастика після сну, оздоровчі заходи 15.20-15.50
Полуденок, ігри, самостійна діяльність за вибором дітей, гурткова робота 15.50-16.40
Прогулянка 16.40-18.10
Повернення з прогулянки, вечеря, ігри, бесіди вихователя з батьками 18.10-18.45
Повернення дітей додому 18.45-19.00
Удома
Прогулянка з батьками 19.00-20.15
Спокійні ігри в родинному колі, дотримання особистої гігієни 20.15-20.45
Нічний сон 20.45-6.30 (7.30)

Поради батькам щодо підготовки дитини до навчання в школі

Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Вона полягає в тому, щоб сприяти їїнормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

Значне місце у родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування їїпсихологічної підготовленості до навчання. Батькам треба пам’ятати, щоголовним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; говорити про те, що навчання вшколі – це серйозна праця, в результаті якої дитина пізнає багато нового.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, щопередбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

Що таке шкільна зрілість? Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

Інтелектуальна зрілість для віку 6 років – це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, логічно запам’ятовувати, атакож розвиток тонких рухів руки і їх координації.

Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби у спілкуванні зоднолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися у школі.

Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може піти до школи йуспішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знання, уміння, навички, звички. Безсумнівно, щозгодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання.

Отже, оскільки шкільна зрілість, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої уразливості.

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків додітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін «прикласти» до своєї дитини. Але не дивлячись на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей дошколи:

повірте в унікальність та неповторність власної дитини, втещоВаша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.

дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.

не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їйзрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

не бійтесь «залюбити» свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.

в якості виховного впливу використовуйте частіше ласку тазаохочення, ніж покарання та осудження.

намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась навседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише самі основні на Ваш погляд) ідозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів.

не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати надитину проханнями – це самий ефективний спосіб давати їй інструкції.

У випадку непокори, батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщодитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, колидитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали. Батьки самі вибирають міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками каральна міра.

Пам'ятайте:

Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.

Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Незаважайте починати життя спочатку!

Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання неповинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, якприниження.

Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме впроцесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття прожиттєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.

Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.

Існує термін «шкільна фобія», тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють унеї«навчальну фобію».

Як результат – у дітей виникають, невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу внайпростішій ситуації.

Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію згарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, щоуспіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. Іякщодитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється напекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до закладу освіти.

Батьки, прислухайтеся до своїх дітей!!!

Портрет дитини напередодні вступу до школи

Витяг з програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (нова редакція): Аксьонова О.П, Аніщук А.М., Артемова Л.В. [та ін.] (затверджено наказом Міністерством освіти і науки України від 24.06.2014 № 750)

Психологічний розвиток:

· має зрілі мозкові структури та функції;

· характерною є відносно стабільність та рухливість нервової системи;

· проявляє достатню рухову активність;

· проявляє умілість рук, практичну вправність;

· здорова, не має хронічних хвороб;

· володіє основними гігієнічними навичками;

· знає свою статеву належність, усвідомлює її незмінність, розуміє, чимвідрізняється від представників протилежної статі;

· володіє основами безпеки життєдіяльності;

· працездатна, утомлюється лише після чималого навантаження;

· користується як провідною правою/лівою рукою;

· не заїкається і не має інших невротичних проявів.

Інтелектуальний розвиток:

· володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями;

· уміє концентрувати увагу, виконує вимоги за інструкцією дорослого;

· диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуальну, аудіальну, тактильну);

· здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації;

· усвідомлює основні зв’язки між явищами;

· має розвинене логічне запам’ятовування – добре запам’ятовує івідтворює;

· встановлює логічну послідовність дій;

· відтворює зразок на вимогу;

· робить припущення, висуває гіпотези, виявляє елементи креативності;

· розрізняє звуки мовлення, зіставляє їх з буквами, синтезує звуки услова; знаходить потрібні слова для вираження думки, використовує складні речення;

· диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає найпростіші зміни цифрових рядів;

· розрізняє реальне й уявне, зовнішнє і внутрішнє;

· знає деякі основи початкових наукових знань.

Мотиваційний розвиток:

· хоче йти до школи;

· вирізняється високою допитливістю – розвинена пізнавальна мотивація;

· може поступитися «хочу» заради «необхідно», відмовитися відбажаного на користь соціально важливого;

· має сформовану мотивацію досягнення, прагне досягти успіху;

· свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя;

· зацікавлено ставиться до спілкування з новими дорослими таоднолітками;

· у соціально прийнятий спосіб само реалізується, самостверджується;

· має сформовану первинну систему матеріальних і духовних потреб.

Емоційний розвиток:

· переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво;

· сприйнятлива, диференціює емоційно-смисловий характер зовнішніх впливів, чутлива до нього;

· знає основні емоції, особливості їх вираження мімікою, жестами, діями, тональністю голосу;

· адекватно виражає свої ставлення,настрій, стан;

· утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;

· чутлива до значущих людей, виявляє чуйність, намагається бути суголосною стану та настрою інших;

· оптимістично ставиться до проблем і складностей, має сформоване почуття гумору;

· володіє елементарною емоційною культурою, самовиражається усоціально-прийнятий спосіб.

Розвиток вольової сфери:

· свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано;

· концентрує увагу на завданні,певний час не відволікається;

· мобілізує себе на розв’язання завдань;

· розраховує на власні сили, розмірковує і поводиться самостійно;

· звертається по допомогу лише у разі об’єктивної необхідності;

· конструктивно розв’язує проблеми, долає труднощі;

· доводить розпочате до кінця;

· може відстояти власну думку;

· визнає свої помилки;

· дотримується своїх обіцянок.

Соціальний розвиток:

· приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важливість;

· відкрита контактам, комунікабельна;

· прихильно, доброзичливо ставиться до рідних, знайомих, товаришів;

· уміє налагоджувати взаємодію, працювати в команді;

· узгоджує індивідуальні інтереси з груповими;

· реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися вповедінці та діяльності соціальних норм і правил;

· намагається уникати конфліктів, дружелюбно розв’язує спірні питання, може дійти згоди, домовитися;

· орієнтується у поведінці на вимогу дорослого та на совість яквнутрішню етичну інстанцію;

· усвідомлює межі схвалювальної і соціально неприйнятої поведінки;

· має більш-менш адекватну самооцінку;

· поважає себе та інших;

· має сформований абрис дитячого світогляду, елементарну систему ставлень.

Інформація про оновлену редакцію освітньої програми для дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»

Ознайомитись з освітньої програми для дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» можна сайтах Міністерства освіти і науки України таДержавної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» запосиланнями:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/programi-rozvitku-ditej

https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKUGVkellSNGtuSWM/view

Просимо Вас заповнити анкету, після чого Ви зможете поставити свої запитання модераторам Інтернет-зборів. Звертаємо Вашу увагу на те, що запитання, які дублюють попередні, розміщуватися не будуть.

Кiлькiсть переглядiв: 760

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.