Корж Олександр Юхимович

Олександр Юхимович Корж народився в Огульцях 29 березня 1903 р. в багатодітній сім’ї Юхима Яковича та Василини Дмитрівни Коржів. Юхим Якович працював на “чугунці” так тоді називали залізницю. Сім’я чисельна: сини Василь, Григорій, дочки – Марфа, Олександра, Євдокія, Ганна.

По закінченню сільської школи в Огульцях навчається в Люботинському залізничному училищі.

Вірші О.Корж почав писати в 15-річному віці під час навчання у Люботинському залізничному училищі. Писав спочатку російською мовою, а після 1917 р. під впливом революційних подій перейшов на українську мову.

1920 року – знайомство із літературним критиком В. Коряком на літературному вечорі в Люботині. У цьому вечорі О.Корж як поет-початківець був помічений відомим критиком, який увів його в літературне життя Харкова, влаштувавши в Літ комі ( прообраз нинішньої Спілки письменників ).

У 1921 році дебютує в “Шляхах мистецтва” поезії “Степ”.

Олександр зблизився із М. Семенко (футуристом), потрапляє під його вплив і готує до друку збірку футуристичних поезій “Флюгер”. Та збірка не вийшла через раптовий тимчасовий від’їзд Семенка до Риги.

Поступово в О.Коржа перемагають класичні мотиви, і 1926 року він видав першу (і останню) збірку поезій “Борть” і збірку оповідань “Із степу” (1930р.)

Він був членом літературних організацій “Гарт” (1923-25), пізніше –“Нової генерації“ (1927-30рр.) працював на редакторській роботі. Після ліквідації літературних угрупувань до новоствореної Спілки письменників не вступив. Деякий час працює в редакціях харківських газет, а потім, до самої війни, безвиїзно живе в Огульцях, працює вчителем малювання в місцевій школі. Тут створив поему “Пушкін”, якій віддав близько семи років. У фрагментах поема друкувалася в “ Літературному журналі “, повністю видана не була, згоріла разом з архівом у роки війни.

Із приходом німців О.Корж був заарештований за антигітлерівський вірш, що був надрукований у перші дні війни в районній газеті. Під загрозою відправлення до німецького концтабору погодився на співробітництво з газетою “Нова Україна “.

1943 року О.Корж разом із сім’єю виїхав до Львова, де брав участь в літературному та мистецькому процесах. У “ Нових днях “ була опублікована знаменита його “ Степова доля “, один із перших творів про голодомор 1932-33 років. У Львові став членом Спілки художників, працював відповідальним секретарем. Емігрувати О. Корж не захотів. Повернувшись на батьківщину, він став жертвою доносу і 1950 року засланий на 25 років до сибірських та уральських таборів. 1956 року – амністований.

Після заслання повернувся не в Огульці, а в село Таврове що на Бєлгородщині – на батьківщину своєї дружини.

Після заслання протягом 57-59 років здійснив другу редакцію поеми “Пушкін”. Він також підготував “Вибрані”, мемуари про харківське літературне життя 20-х років. Мемуари пізніше (1972 р.) частково опублікували, інше до друку не потрапило: надто великим злочинцем був О.Корж для радянської системи.

Багато працював О.Корж як художник-гравер. Його спадщина як художника-гравера – це цикл “Пушкініана”, кілька портретів О.Пушкіна, портрети Є.Маланюка та В.Лучука, автопортрет. У тавровський період брав участь у виставці художників Бєлгородщини.

Помер О.Корж 16 квітня 1984 року у с. Таврове, де і похований. У 1994 р. у журналі “Березіль”(№ 1,2) було надруковано поему “Степова доля”, а зусиллями літературознавця І.Лисенка окремі вірші О.Коржа були опубліковані в № 9-10’94 у цьому ж журналі.

5 квітня 2013 року в Огульцівській ЗОШ І – ІІІ ступенів відбувся вечір «До 110-ї річниці з Дня народження Олександра Юхимовича Коржа – письменника, художника, гравера, нашого земляка». Гостями свята були: письменник, енциклопедист, автор «Валківської енциклопедії» Іван Максимович Лисенко з Києва, почесні жителі села Огульці Майя Тимофіївна Столярова та Олександр Степанович Холодний, донька Олександра Юхимовича Олена Олександрівна Лютенко, його внук Віктор Юліанович Корж, правнук Максим – з Харкова та огульчанин Віталій Дмитрович Моісеєв, онук сестри Коржа Олександри, Л.М. Вільхівська - представник Валківського краєзнавчого музею. Шановних гостей приємно вразили чуттєво виконані учнями школи вірші письменника, а також українські народні пісні і запальні танці. Іван Максимович Лисенко розповів, що довгий час дружив з Олександром Юхимовичем, видав дві книги – вибрані твори Олександра Коржа «Шуміти прошу листя» та «Поет зболеного серця. Олександр Корж у спогадах і матеріалах». Присутні з великою увагою слухали спогади Ольги Олександрівни про батька, розповіді Віктора Юліановича та Максима про родину Коржів і роздуми про життя. Протягом всього свята демонструвалася комп’ютерна презентація, яка ілюструвала розповіді учнів про життя і творчість Олександра Юхимовича Коржа.

Свято в Огульцівській школі на честь 110-ї річниці з дня народження О.Ю.Коржа - письменника, художника, гравера, нашого земляка

Публікації:

Газета "Кримська світлиця"

Журнал "Прапор"

Сайт міста Люботин

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.