/Files/photogallery/1482/Слайд2.JPG "...Жил де на земле Иван"

Ці автррськi слова - одного майже нікому не відомого художника і поета родом з Огульців.

125 річниці з дня народження майстра слова й олівця на велосипеді –

Івана Мефодійовича Бондаренка

присвячується.

Огульцівська земля багата на талановитих людей. Мова піде про представника давнього козацького роду Коржів – Івана Мефодійовича Бондаренка (слайдові ілюстрації - в альбомі "Бондаренко Іван - огульцівський художник"), на долю якого випало багато випробувань: Перша світова війна (1914-1918рр.), Жовтнева революція 1917 року, громадянська війна, які не тільки не зламали, а й загартували волю та прагнення сільського юнака робити те, що вмів і що йому подобалось. Він народився в сім’ї казеного обивателя Бондаренка Мефодія Дмитровича та Бондаренко (Корж) Євдокії Яківни 30.03.1890 року в с. Огульці. У Івана було 2 сестри – Матильда і Ганна, та два брати Яків і Макар. Всі діти в родині виховувались в любові до народних пісень, сільських звичаїв. В 10 років Іван закінчив Огульчанську церковнопарафіяльну школу, потім два роки навчався Дергачівській хліборобній школі. З самого дитинства захоплювався малюванням, скульптурою, що й дало можливість закінчити Харківську художню та Казанську вищу художню школи (клас архітектури). Одночасно в Казані навчався в Археолого-етнографічному інституті (1914-1917рр.)

Навчаючись у художніх школах, Іван часто приїздив в Огульці і зустрічався з молодшим двоюрідним братом Олександром. Згадує сестра Івана Ганна Бондаренко: «Без сумніву, що під впливом брата Олександр Корж спочатку почав малювати, а потім і писати вірші. Отже, перші уроки поезії Олександр узяв у мого брата, який був йому наставником… чимало мій брат віддав часу, навчаючи його малюванню. І з цією другою своєю професією Корж не розлучався до кінця своїх днів. Ніколи не забути мені, як вони разом сидять у нашій батьківській хаті й готують колодочки з груші для дереворитів».

З 1917 року жив у м.Харків, викладав малювання в середніх школах. З 1926 року член Асоціації художників Червоної України (АХЧУ). Кілька разів Бондаренко Іван Мефодійович виставляв свої картини в Харкові. Деякі його твори збереглися в приватних колекціях Огульців, Харкова, Києва, основна ж частина колекції, очевидно, загинула під час Великої Вітчизняної війни. В шкільному музеї знаходяться копії чотирьох його малюнків, виконаних олівцем (ілюстрація «Вулички і провулочки» до оповідання О.Коржа «Підстрішні нариси», «Казбек» (1923 р.), «Копи за тином» (1923р.), «Огульцівський дуб» (1923р.), фотокопія «Село взимку») та збірка віршів з 34 поезій, написаних російською мовою, які подарувала сестра Ганна Бондаренко спочатку родині Коржа Олександра Юхимовича, а у серпні 2014 року його онук Віктор і правнук Максим передали їх школі - разом з макетом підготованої до друку, але так в не виданої його сином Юліаном Олександровичем книги про І.Бондаренка. Слід уточнити, що поезії містяться в альбомчику формату листівки з авторськими правками.

Пропонуємо увазі читача його поезії:

Мне снилось, будто где-то там,
В стране иной, под птичьи трели,
Навстречу счастью и мечтам
Безмолвно шёл я с милой Нелли.
Кругом цвели, лелея взгляд,
Ромашки, повилики, рдесты,
Одев цветущий свой наряд,

Сияли груши как невесты...
И думал я воспеть цветы,
Дни юности златой, объятья...
Но сон прошёл, средь нищеты
И, как всегда, один опять я,
И видно я один пойду
Путём извилистым средь терний
И воспою в своём бреду
Печаль полей и свет вечерний.

Огулъцы.

ВЕСЕННИЕ ЗОВЫ

Опять услыхал я манящие зовы
Чарующей юной весны.
Блестят изумрудно-златые покровы
И дали безбрежно ясны.
Падите же, дум бесприютных оковы,
Развейтесь же,мрачные сны.
Я снова могуч и, ликуя, во славу
Вам дни золотые слагаю октаву.

Кравцов.

МУЗА ВЕЛОСИПЕДИСТА

Мне вопли ветра - серенада.
Постелью мне - зелёный луг,
Дороги гладь - моя отрада,
Велосипед - мой лучший друг.
С ним жизнь проходит молодая
Иного друга не хочу,
Куда лишь вздумаю, туда я
Тропинкой узкой и лечу.
Летишь и всё летит в природе-
Леса и долы чередой,
Как в стройном дивном хороводе
Виясь проходит предо мной.
Несутся в вихре пляски клёны,
Косматый вязь, сребро осин,
Кусты поникшей белладонны
И наливная бель и тмин.
В зелёном праздничном уборе,
Весь мир спешит навстречу мне
Всё пляшет и кружит во взоре,
Как в царстве сказок иль во сне.
Мелькнёт ли хутор. Избы рядом
Стоят себе. Вспугнёшь телят.
И долго любопытным взглядом
Во след мне путники глядят

В молоді роки у двоюрідних братів Івана Бондаренка та Сашка Коржа були спільні вподобання. Іван був професійним художником і поетом-аматором, а Олександр – професійним поетом і художником-аматором. Обидва любили природу, були мрійниками.

Іван Бондаренко став прототипом героя «Підстрішних нарисів» О.Коржа: «…Колобродько Іван – з освітою, учився в художній школі в Казані і був якийсь час десь вчителем. Викладав малювання. А тепер – як казав – Колобродить (прізвище в нього, мабуть, псевдонім) і малює для себе…. От такі чудаки…».

Складно уявити, що юнак з села, який жив в бідності, зробив, здавалося б, неможливе - отримав вищу освіту. Це підтверджує лист до сестри Галини з Казані: «У меня в кармане денег чуть-чуть не с отрицательным показателем количества. Дивны дела твои господни, не так интересно получить много, как скоро…, нет нигде работы, за квартиру недочет, всюду недочет». Але нужда не завадила Іванові подорожувати країною. Він побував у Красноярську, Владивостоку, Ашхабаді, Бухарі, Пензі, Мелітополі, Криму, на Арабатській стрілці, у Кравцові, Одесі, Мерефі. Захоплювався велосипедним спортом. Він здійснив залізничну подорож через Сибір до Владивостока, а велосипедом проїхав по Кавказу. Після тривалого велосипедного турне по Кавказу, він тяжко захворів і невдовзі помер 03.09.1930 року в Харкові. Так раптово урвалося життя талановитої людини.

Печалюсь часто от того я,
Что проходя свой бедный путь,
Не мог средь снежного покоя
И веху из соломы ткнуть.
Пускай, склонясь, смотрела б в дали,
А то подымится буран
И поминай тогда, как звали,
Что жил-де на земле Иван.

I ось нова знахiдка - син Олександра Юхимовича Коржа Юлiан Олександрович п

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.