Факти про Огульці, музей Лесі Українки в Ялті та Олександра Кириченка

2021-02-25

Чого не знає Інтернет про Лесю Українку?

Якщо висловлюватися точніше, то треба сказати: чому в Інтернеті немає і яких фактів про музей Лесі Українки в Ялті та нашого земляка, огульчанина Олександра Кириченка?

Пропонуємо фрагмент книги "Щоденник великого патріота Малої Батьківщини", яку видала Столярова Майя Тимофіївна, почесна громадянка села Огульці за № 1. Вона вивчила ахівні документи Кириченка Олександра Сегійовича, які були подаровані музею Огульцівської школи родиною Яцини Юрія Дмитровича, похресника Олександра Кириченка.

"У 1970-1980 роках, хворіючи астмою, Олександр Сергійович змушений був лікуватися кліматом Кримського півострову, тому, тривалий час перебуваючи у Криму у місті Ялта здійснював активну діяльність у товаристві «Знання». У Ялтинській школі №12 (з англійською профілізацією) викладав українську літературу, а у технікумі радянської торгівлі – викладав російську мову та літературу.

Важливою віхою його життя в Криму було створення у 1971 році музею Лесі Українки в Кримському краєзнавчому обласному музеї, де і працював завідуючим відділу музею Л. Українки. Тут же він провів багато тематичних екскурсій для відвідувачів Криму.

Ініціативна група зі створення музею Лесі Українки в Ялті виникла на початку 1970-х років, напередодні 100-літнього ювілею поетеси. Членами групи крім Кириченка О.С. також були: колишній учень Лесі Українки, винороб-науковець Микола Охріменко, прихильники творчості поетеси Олексій Нирко, Олександр Януш, Остап Кіндрачук, Цимбал Тетяна Іванівна та інші. В результаті зусиль ініціативної групи споруджено пам'ятник Лесі Українці, установлено меморіальну дошку на будинку, де 1897 року вона проживала, започатковано збір експонатів.

Кириченко О.С. був ініціатором, розробником, спонсором і сподвижником встановлення пам’ятного знаку-стели Лесі Українки на Південнобережній трасі перед в’їздом в Ялту зі сторони Сімферополя.

Пам’ятний знак Лесі Українки - це діоритова піраміда, основою якої є природній валун, на бічних сторонах піраміди – мозаїчне панно. Цей унікальний пам’ятний знак був замітною українською прикрасою Кримської траси, в зв’язку із подіями останніх років у Криму подальша доля цього пам’ятного знаку, як, до речі і доля пам’ятника та музею Лесі Українки в Ялті, не відома.

На превеликий жаль, через гоніння національної української інтелігенції в кінці 1970-х років робота над музеєм була припинена, а в будинку, звільненому від мешканців для музею Лесі Українки, була відкритий відділ Ялтинського краєзнавчого музею з експозиції «Музей дореволюційної прогресивної російської та української культури».

На початку 1980-х років місцевими партійними і правоохоронними органами Кириченка О.С. було звинувачено за українські національно-патріотичні ідеї і активну діяльність в цьому напрямі, відкрито кримінальне провадження та було запропоновано в тижневий термін залишити Крим без права в’їзду на його територію. Це надалі фатально і позначилось на стані його слабкого здоров’я з невиліковною хворобою хронічна астма складного ступеня тяжкості. Кліматичні умови Криму все таки дозволяли йому підтримувати здоров’я у належному стані.

Однак, Олександр Сергійович змушений був повернутися на Батьківщину і у 1982-1985 роках почав працював учителем української мови та літератури Огульцівської середньої школи."

Огульцівський музей історії школи має архів Олександра Сергійовича Кириченка, де зберігається чимало документів, які підтверджують факт, що він був завідувачем музею Лесі Українки в Ялті, хоча жоден сайт, який розповідає про музей Лесі в Криму, не називає прізвища Кириченка, воно навмисне загубилося серед слів "...та інші" - коли йдеться про ініціативну групу зі створення музею Лесі Українки в Ялті на початку 70-х років минулого століття, а в даний час - так і поготів...

Навіть сам музей закрито так би мовити з технічних причин...

Відкрити в PDF книгу "Щоденник великого патріота Малої Батьківщини" можна, перейшовши за посиланням:

http://ogultsi-school.edu.kh.ua/muzej/knigi_onlajn/