2017-12-30
Здавалося б: чого вдивлятися в те скло? Це хто не знає, що трапилось, не зрозуміє...Більше доби стояла школа у тривозі, з незаскленими, а закритими плівкою 31 вікном першого поверху і дверима до актової зали. Бо знайшлась людина, якій байдуже до чужого лиха, їй на думку не спало, що існують загальноприйнятні норми моралі, нижче яких - вже й людиною назвати не можна... Молодий хлопець, який навчався в нашій же школі, був учнем зі спокійним начебто характером - Хоменко Олександр... вчинив як звір.. Та й звірів ображати не слід... звірі так зі своїми не чинять, у них не прийнято нищити своїх...
Звичайно, то вже зовсім інша розмова - як він опустився до такого стану, що взяв до рук сокиру і почав нищити вікна...
Причому, як стало відомо пізніше - в одну ніч розбив вікна сільської ради, вибив одне вікно у церкві. Тут порізав руки, зламав топорище, викинув сокиру... Чи не Божий промисел був у цьому? Та Сашко віднайшов іншу, і продовжив нищити - тепер вже вікна школи... Десь близько півночі з 28 на 29 грудня його зупинив такий скромний хлопець як Дейнека Андрій. Не признаючи у своєму вчинку ніякого геройства, Андрій розповідав, що спочатку вмовляв Сашка зупинитись, одуматись, поглянути на те, що він робить, питав у нього, при чому тут школа, чим діти Огульців завинили перед Сашком... Але коли той із сокирою вже повернувся на Андрія - зумів вибити сокиру з рук і зупинити злочинця перед останніми чотирма шибками південної стіни школи... І вже трохи згодом були і кочегари, і директор школи... Слова Сашка про його вчинок вкладалися в якусь тільки йому зрозумілу філософію про антихристів, яких треба нищити, і тому подібне...
І ось, залишаючи сумні настрої у минулому році вогняного півня, йдемо вперед до року такого надійного земляного жовтого собаки, який, загальновідомо, є другом людини...
А новини - справді гарні! Для порівняння погляньте на фотографії, вражаюче становище, яке було в четвер вранці змінилося через добу. Вже в п'ятницю ввечері школа заясніла новими світлими шибками!
Висловлюємо щиру подяку голові Валківської районної державної адміністрації Войтенку Віктору Івановичу, який взяв на себе відповідальність за ситуацію в Огульцівській школі! Спасибі від усього серця!
Дякуємо за підтримку Валківську районну раду, а саме Оношу Віктора Петровича та Яцину Юрія Дмитровича!
Дякуємо голові ТОВ "Огульчанське Плюс" Рибаку Василю Васильовичу! Нам дуже знадобилася Ваша вчасна підтримка і вміння по справжньому, по чоловічому, вирішувати проблеми, від яких ми всі просто були в розпачі... Дякуємо всім, хто підтримав школу у тяжку хвилину і приклав свої фізичні сили, майстерність рук і добре серце!
Можна зустрічати Новий рік у гарному настрої... Та чомусь стискається серце від думки, що насправді спокій, виявляється, такий крихкий...
Фото ситуації в Огульцях з вікнами школи можна подивитись тут
Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.