Лінійка в Огульцівськіцй школі, присвячена історії ЗУНР

2018-11-01

В Огульцівській школі проводяться заходи, присвячені 100-річчю Української революції. Один з таких заходів - лінійка, яка проведена 1 листопада 2018 року і присвячена історії ЗУНР. Учні школи переглянули відеофільм, з якого дізналися, що напередодні Першої світової війни велика частина українських земель — Східна Галичина, Буковина і Закарпаття — перебували у складі Австро-Угорщини. Коли в жовтні 1918 року в умовах воєнної поразки австро-німецького блоку та національно-визвольної боротьби народів Австро-Угорська імперія розпалася на декілька незалежних держав, і українці почали робити рішучі заходи зі створення власної держави на західноукраїнських землях.

Наприкінці вересня 1918 року у Львові було сформовано Центральний Військовий Комітет (за іншими даними, Український Генеральний Військовий Комісаріат (УГВК)), який розпочав роботу з підготовки збройного повстання. У жовтні 1918 р. головою комісаріату було призначено сотникаЛегіону Українських січових стрільців Дмитра Вітовського.

18 жовтня 1918 р. у Львові розпочалась Конституанта — представницькі збори всіх українських депутатів австрійського парламенту, коли з українських послів Галицького і Буковинських сеймів, представників політичних партій Галичини й Буковини, духівництва (близько 500 осіб[4]) і студентства було утворено Українську Національну Раду (УН Рада)— політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії[5].

19 жовтня 1918р. УНРада проголосила Українську державу— початково в складі трансформованої на конфедерацію незалежних держав всіх складових націй Австрійської імперії— на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття[6][7](буковинці підтримали проголошення незалежності на Буковинському Віче). Було вирішено виробити демократичну конституцію та обрано президента Української Національної Ради, яким став Євген Петрушевич.

Та 31 жовтня 1918 р. у Львові стало відомо про приїзд до міста Польської ліквідаційної комісії (створена 28 жовтня 1918р. у Кракові 23 послами Райхсрату [8]), яка мала перебрати від австрійського намісника владу над Галичиною— і включити її до складу Польщі. УН Рада поставила перед австрійським урядом питання про передачу їй всієї повноти влади у Галичині та Буковині. Проте австрійський намісник Галичини генерал Карл фон Гуйн відповів категоричною відмовою делегації в складі: Кость Левицький, Іван Кивелюк, о.Олександр Стефанович, Сидір Голубович, Лонгин Цегельський,Степан Баран.[9] Тоді на вечірньому засіданні УГВК (Українського Генерального Військового Комісаріату)31 жовтня 1918р. було вирішено взяти владу у Львові збройним шляхом.